Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова»

Василівський історико-архітектурний музей-заповідник «Садиба Попова» займає будівлі відомого колись у Європі палацово-паркового ансамблю-маєтку генерала Василя Степановича Попова, побудованого у 1894 році місцевими майстрами-будівельниками та кріпаками з Полтавщини та Чернігівщини. Щодо авторства проекту історики мають розбіжності. Деякі вважають, що маєток було зведено за проектом фінського (шведського) архітектора Стюнкеля. Є думка, що автором проекту палацового комплексу і багатьох його елементів є всесвітньо відомий російський архітектор М. Бенуа. Поєднання генія архітектури і майстерності виконавця створило справжнє диво містобудування, аналогів високоякісного мурування стін з цегли, за свідченням фахівців, не має ані в Україні, ані в Європі.

Маєток мав стати альтернативою Воронцовському палацу в Алупці. Зручне розташування комплексу на кордоні Великого Лугу й Дикого Поля зробили його улюбленим місцем для полювання високих чинів, державних діячів, міністрів і, навіть, членів царської родини. Серед поважних гостей садиби був і великий князь Михайло Миколайович — брат царя Олександра ІІ.

Головною будівлею комплексу був двоповерховий палац з п’ятьма баштами, виконаний в мавританському стилі, поширеному в ХІХ ст. Як і інші будівлі ансамблю, його було зведено з червоної та жовтої цегли місцевого виробництва. Домінантою палацу стала висока кругла башта з короноподібним парапетом. До нашого часу збереглася лише ця частина палацу.

Парадні в’їзди до маєтку були організовані крізь ворота східного та північного флігелів, між якими був закладений парк. Обидва флігелі побудовані дзеркально і відрізняються тільки формою кутових башт. Зараз в приміщенні північного флігеля розташовано музей «Садиба Попова». Тут діє п’ять експозиційних залів: етнографічний зал, експозиція, присвячена подіям ІІ Світової війни, виставка місцевих художників та зал з історії маєтку Попова, в якому представлені фотокартки та документи родини Попових, макети-реконструкції садиби, деякі предмети з його кімнат і багато іншого.

Західний флігель (так званий «Англійський замок») своєю архітектурою нагадує середньовічний феодальний замок. Це одна з красивіших споруд ансамблю.

Поруч із західним флігелем розташована оглядова башта. Її особливістю є унікальна цегляна кладка. З балкончиків башти відкривався захоплюючий краєвид на безкраї ліси Великого Лугу. Не гірший краєвид відкривався і з оглядового майданчику, оздобленого плитами білого та чорного мармуру, що нагадував велетенську шахову дошку.

Між палацом та конюшнями розташований каретний двір. Будівля відрізняється від інших простотою і стриманістю архітектурних форм. В другій половині ХХ ст. до одноповерхового каретного двору було добудовано другий поверх. Тут влаштували шкільні навчальні класи.

Самі конюшні відігравали роль фортечних мурів. Архітектура манежу, уособлюючи силу і неприступність, в той же час є витонченою і величною. Вона дещо нагадує архітектуру Московського кремля.